Історія атрибутів герба

Герб складається з безлічі частин і елементів, кожен з яких має свою особливу роль. Адже спочатку герб мав суто практичне значення на полі бою, а потім уже став символом, що відображає досягнення, статус, титул і винятковість походження. Сьогодні лицарі не носять повні обладунки, а на полі бою не використовують щити. Тому герб має культурну, історичну та естетичну цінність для його власника та суспільства загалом.

Структура герба складається з обов’язкових і необов’язкових атрибутів. Серед обов’язкових можна виокремити: щит, шолом, бурелет, намет, шийний медальйон і клейнод. Серед необов’язкових: щитотримачі, основа, девізна стрічка та ордени чи інші нагороди армігера. Основою будь-якого герба є щит. Від самого початку саме на ньому зображувалися відмітні знаки лицаря і війська. Щити можуть відрізнятися за своєю формою, яка була найбільш поширена в тому чи іншому регіоні. Виділяють кілька основних типів: французькі, англійські, німецькі, іспанські, італійські, польські, а також ромбічні, круглі та квадратні щити. У кожного типу є свої особливості, які можуть підкреслювати той чи інший аспект життя армігера. До того ж, існує величезна кількість почесних фігур і способів поділу поля щита, що дозволяють створювати нескінченну кількість унікальних родових символів.

щит середньовіччя

Над щитом фамільних гербів традиційно зображується один або кілька лицарських шоломів. Цей атрибут має масу нюансів, як-от розташування, тип, вид і положення забрала тощо. Якщо в армігера є вища освіта, шолом доповнювали ромбоподібним вирізом. Крім цього, на шоломі фамільних гербів традиційно зображують шийний медальйон – особливий жетон на спеціального виду підв’язці із зображенням золотого з лазуровим Андріївського хреста.

Також шолом прикрашає бурелет – матерчатий джгут, який утримує клейнод. Історично цей атрибут допомагав закріплювати над головою відмітний знак лицаря, який зазвичай повторював якийсь елемент зі щита. Цей знак давав змогу визначити приналежність воїна до того чи іншого роду і називався клейнод або нашоломник. Кольори бурелету та кількість витків також мають особливе значення.

З-за шолома зазвичай виходить прикраса у вигляді вензелів, клаптиків тканини, листя або уривків плаща, яка називається намет. Родові герби королівських осіб можуть також прикрашатися мантією з горностаєвого або білячого хутра. Адже плащ, що майорить на вітрі, посічений ворожою зброєю в битвах, – символ доблесті, виявленої на полі бою. А хутряна мантія – дорогий елемент гардероба й один із символів королівської влади. Тому тип намету давав змогу визначити заслуги роду та їхній статус.

лицарство в середньовіччі

З боків від щита часто зображували щитотримачів у вигляді тварин або людей. За часів розквіту лицарства та лицарських турнірів, знатні воїни були привілейованою частиною суспільства і прибували на турніри з почестями. Тому перед лицарем несли штандарт із зображенням герба або щит. А несли його нерідко люди, одягнені в костюми міфічних тварин. При цьому часто зустрічаються в ролі щитотримачів історичні особи, пов’язані з родом, наприклад, видатні предки.

Якщо в гербі присутні щитотримачі, то вони зобов’язані стояти на підніжжі або п’єдесталі, що також має своє значення і може відображати різні аспекти життя: від життєвих пріоритетів до сфери діяльності. А також у гербі може бути присутнім орден, медаль чи інша нагорода, вручена армігеру, і девізна стрічка з висловом, девізом або закликом до дії. У Середньовіччі на девізній стрічці найчастіше писали бойовий клич, яким користувалися воїни.

Для того щоб освоїти всі тонкощі геральдичних правил і знати всі нюанси родової геральдики, необхідно витратити багато років на її вивчення. Адже герб – це особливий символ, який повинен точно відобразити всі важливі аспекти життя і стати спадщиною для майбутніх поколінь. Тому в нашій арт-студії приділяється величезна увага кожній дрібниці, а наші фахівці мають величезний досвід створення символів родової геральдики в усьому світі.

середньовічні лицарі на конях

Читайте також

modal image
modal image