День ордена Підв’язки та геральдична спадщина

Одна з найдавніших традицій у світі. День ордена Підв’язки відзначається вже 674 рік, за винятком двох попередніх років, у зв’язку з COVID. А цього року, як і має бути за давньою традицією, день ордену відзначали 13 червня. Святкування пройшло у Віндзорі, учасники та гості події були запрошені до каплиці святого Георгія, саме цей святий є покровителем ордена Підв’язки. За інформацією з офіційних джерел королівського двору відомо, що під час церемонії кожен носій почесного ордену займає відповідне місце, поруч зі своїм прапором та своїм гербом, шоломом, мечем та спеціальною емальованою табличкою з ім’ям. Ці символи є обов’язковими, як і спеціально призначені для церемонії наряди учасників ордена. Всі ці предмети становлять на сьогоднішній день одне з найкращих зібрань геральдичних символів та атрибутів у світі. Святкування дня ордена Підв’язки це не лише гарна традиція у королівському дворі, це колекція геральдичних та історичних цінностей, яких немає більше ніде у світі. Завдяки тому, що дотримують і вшановують орден, зберігається історична спадщина геральдики – герб і прапор кожного стародавнього роду, їх лати, шоломи, мечі, святкові вбрання, на яких збереглися геральдичні символи.

Святкування дня ордену Підв'язки, колекція сімейних гербів

Джерелом натхнення для створення такого ордена послужили благородні лицарі круглого столу. Це гарна історія, в якій спочатку учасників було небагато, лише двадцять чотири плюс суверен ордену. Головним, чи сувереном, як його ще називають, в ордені завжди був монарх. Основна причина такого порядку, ймовірно, полягає в тому, що сам засновник Ордену був королем, його ім’я Едуард III. Метою при заснуванні ордена були добрі справи та підтримка духу військовослужбовців за участю невеликої кількості гідних осіб. Сім’я монарха Британії та монархи інших країн, яких вважають гідними, могли бути додатковими учасниками ордена. Інші особи, але лише англійці, стаючи учасниками ордена Підв’язки, іменувалися компаньйонами або компаньйонками. Можливо, зараз ці звання звучать трохи пафосно, адже часи дуелей та лицарів минули. Однак отримати звання досі престижно, і це не порожній звук, що званням нагороджують за різні досягнення, внесок у науку, культуру та інші важливі галузі розвитку держави. Це не просто формальність, адже в історії існування ордену траплялися випадки, коли учасників виключали з лав ордену. Це траплялося за часів Першої та Другої світових війн, коли між країнами були конфлікти. Тільки одному з учасників повернули місце в ордені Підв’язки, через тридцять років, ним був імператор Японії Хірохіто.

Геральдичні символи та атрибути, зображення ордену

Сам орден Підв’язки містить зображення свого покровителя, що бореться з драконом, або як його ще називають змієм. Носіння ордена передбачено у двох випадках, на стрічці та на орденському ланцюзі, що складається з ланок у вигляді Троянди Тюдорів, що знаходиться всередині синьої стрічки. Троянда Тюдоров чергується з ланками у вигляді причудливо пов’язаних між собою шнурів. Серед знаків ордена представлена восьмикутна срібна зірка, у середині зірки, із червоної емалі, хрест святого Георгія. Орденська зірка всипана дорогоцінним камінням. Орден має спеціальне позначення у геральдиці, це завита кільцем синя стрічка з девізом ордена Підв’язки. У перекладі звучить він так – Хай соромиться той, хто подумає про це погано, а в оригіналі “Honi soit qui mal y pense”.

Почесні учасники ордена Підв'язки, спадщина геральдики

Почесними членами ордена є двоюрідні брати королеви герцог Кентський та герцог Глостер, та її сестра принцеса Олександра, а також діти Єлизавети II принци Едуард, Ендрю, Чарльз та принцеса Анна. Цікаво, що принц Вільям, онук монархіні, став тисячним лицарем. Цього року поповнила лави ордена герцогиня Корнуольська.

Фото взято з інстаграми королівської родини