Передати монограму у спадок?

Щоб відповісти на це запитання, слід зрозуміти, що таке монограма? Це художнє сплетіння букв, що означають найчастіше ініціали людини. Нерідко композиція доповнюється рослинними орнаментами, вензелями та іншими елементами. Уперше монограми з’явилися в Стародавній Греції понад дві тисячі років тому. Вони зображувалися на античних монетах, позначаючи місто, в якому монета була викарбувана.

Отже, перша роль і функція монограми – підкреслити унікальність виробу, походження, авторство, приналежність, цінність. Необхідність такого способу ідентифікації грошових мір виникла внаслідок, на перший погляд, політичного устрою Стародавньої Греції. Адже поділ держави на поліси з різного роду демократичними устроями посилював індивідуальність міст та їхніх жителів. А монограма дозволяла уніфікувати курс і цінність монет, дотримуватися балансу в економіці.

З іншого боку, монограма стала одним зі способів підкреслити свій статус. Адже прагнення до самовираження спостерігається протягом усього існування людини. І, хоча в різних культурах існує велике розмаїття способів самоідентифікації та самовираження, монограма посідає особливе місце. Це пов’язано насамперед із початковим економічним і політичним значенням символу, а не ідеологічним.

За порівняно невеликий проміжок часу монограми вкоренилися в економічній сфері життя людей і стали проникати у сферу законотворчості, мистецтва та релігії. Так, монограми почали використовуватися при створенні ювелірних прикрас, оздоблення предметів побуту, у творах мистецтва і в законодавчих актах. Це призвело до того, що стали з’являтися монограми звичні в сьогоднішньому розумінні – монограми імені та прізвища. І вже до VII століття монограми стали обов’язковим атрибутом високопоставлених чиновників, правителів і представників духовенства в Європі.

Приблизно в цей самий час у різних частинах світу з’являються й інші особисті символи, схожі з монограмою. Наприклад, тугра, ханко (інкан), інгам, іньчжан та інші. Хоча зовні у цих символів багато відмінностей, вони також є художнім виконанням ініціалів або імені. А відмінності зумовлені різними культурами і типами писемності.

Монограму використовували в кореспонденції як особисту печатку, що підтверджує автентичність підпису в законодавчих актах, листах і різноманітних документах, а також для підтвердження авторства і цілісності упаковки (так звана сургучна печатка, якою запечатували послання). Примітно, що завдяки цьому і донині чоловічий перстень-печатка з монограмою або інкрустацією дорогоцінним камінням вважається статусним аксесуаром.

Таким чином, монограма стала особистим унікальним символом, що належить певній людині і зроблений для неї персонально. Значить, його не можна передати у спадок? Не зовсім. Монограму не можна передати в первозданному вигляді, проте можна сформувати на її основі особливий стиль для майбутніх символів. І всі наступні монограми нащадків міститимуть у собі ті самі елементи, вензелі, стиль переплетення і накреслення букв. Це дає змогу зберегти першочергово закладений сенс і стилістику, підкреслити своє походження та повагу до цінностей предків.

Наочний приклад – монограми королівських сімей Великої Британії та князівства Монако. У кожного дорослого члена королівської сім’ї правлячої династії Віндзорів є особиста монограма, увінчана короною. Цей елемент монограми символізує особливе походження і статус, а також об’єднує покоління і всю сім’ю. Також і монограми роду Грімальді, що править князівством Монако, виконані в єдиному стилі та доповнені короною зверху, проте вже іншого типу.

Але звісно ж, королівські родини – не єдиний приклад. В історії задокументовано безліч випадків, коли монограми ремісників ставали впізнаваним знаком якості, як і монограми купців. І хоча офіційно перші бренди з’являються лише в XIX столітті, вже з XV століття були впізнавані торгові знаки – монограми, які мали величезне значення і символізували перевагу, неповторність і якість виробу. Найчастіше, це були особисті символи купців, ремісників, нотаріусів, чиновників, дворян, лицарів, художників, винахідників і письменників.

На жаль, і донині багато хто помилково припускає, що монограма була привілеєм аристократів, яка втратила актуальність з відходом дворянства. Так, особиста монограма користувалася величезною популярністю у титулованих осіб і людей високого соціального становища. І нерідко особисті монограми ставали основою для символів усіх наступних поколінь, що наочно видно в документах тих років. Однак монограма і донині є популярним і престижним атрибутом. Щоб у цьому переконатися – достатньо просто подивитися по сторонах. Неймовірна кількість брендів використовують монограму засновника як логотип. І це стосується не тільки модних домів, виробників одягу, взуття та парфумерії, а й брендів автомобілів, літаків, сучасних технологій, страхових і юридичних фірм та багато чого іншого. Безумовно, сьогодні не можна натрапити на точну копію середньовічних монограм у логотипі компанії, однак це свідчить лише про те, що монограма, як частина культури та життя, розвивається та змінюється разом із суспільством.

Тому не можна передати первісний вигляд монограми, адже це не просто сплетіння літер – це ідея, особливий сенс і послання. Основна цінність монограми в її значенні, яке можна передати у спадок. І нехай нова монограма складатиметься з інших букв, вона збереже ті самі цінності, які ви хочете передати.