Що зображено на гербі роду?

Герб роду складається з безлічі елементів і фігур, кожна з яких займає своє місце, регламентоване суворими геральдичними правилами. Але при цьому, багатьох геральдичних фігур у фамільних гербах немає і бути не може.

Це пов’язано з тим, що існує кілька видів гербів: державні, територіальні та родові. І для кожного типу є свої особливі правила. До того ж, у різних країнах є свої допущення і нюанси в геральдичних законах. Щоб розібратися у всіх цих тонкощах досконально, знадобиться чимало часу, проте можна виокремити кілька головних правил, що стануть у пригоді, якщо Ви задумалися про створення власного герба.

Насамперед варто звернути увагу на колірну гаму. Кольори в гербі називаються тинктури і поділяються на фініфті, метали і хутра. Слово “фініфть” перекладається з грецької як “блискучий” і позначає ювелірну порошкоподібну емаль – склад на основі пігментованого скла. Склад наносили на метал, а потім нагрівали, внаслідок чого виходило яскраве, тверде і глянсове покриття. У геральдиці присутні п’ять фініфтей: блакить (синій), червлень (червоні), зелень (зелені), чернь (чорний) і пурпур (фіолетовий або малиновий). Крім фініфтей у гербах можна зустріти лише два метали: золото (жовтий) і срібло (білий), а також горностаєве або біляче хутро. Тому елементи герба, як-от щит чи намет, не можуть бути пофарбовані в довільні кольори, а лише в представлені вище. Винятком є лише деякі окремі фігури, як-от тварини чи люди, які можуть забарвлюватися в натуральні кольори. У такому разі колір фігур називають “природними тинктурами”. Вибір кольору відіграє велику роль, адже в кожної тинктури є своє значення.

Варто зазначити, що в тих чи інших країнах список кольорів доповнюється. Так, у Західній Європі можна зустріти фініфті помаранчевого, коричневого, багряного, небесно-блакитного, рожевого і попелясто-сірого кольору. А, наприклад, у геральдиці Канади можна зустріти ще один метал – мідь.

Наступне суворе обмеження фамільних гербів – державні символи: у родовій геральдиці не можна використовувати державні герби країн чи регіонів. Це стосується як чинних сьогодні гербів, так і символів державності імперій минулого. Таке дозволяється лише в тих випадках, коли держава є монархією, а родовий герб створюється для члена правлячої династії. Яскравим прикладом може слугувати герб Великої Британії, який є одночасно родовим гербом правлячої династії Віндзорів. Члени королівської сім’ї мають право частково використовувати композицію та елементи державного герба, щоб підкреслити своє походження і королівський титул.

Схоже правило також стосується і символів влади, як-от корона, скіпетр, держава чи мантія. Такі елементи можуть бути присутніми лише на родових гербах монархів і правителів, а також їхніх спадкоємців. Тому, якщо людина не є прямим нащадком правлячої династії, в її родовому гербі подібних символів бути не повинно. Подібним чином у гербі не можна зображати медалі, ордени або інші нагороди, якщо вони не були вручені армігеру. Це пов’язано з тим, що спочатку герб створювали як відзнаку, що підкреслює винятковість походження і, надалі, титул або статус. Крім цього, існують бризури – особливі елементи, що говорять про сім’ю армігера, які теж слід застосовувати в конкретних випадках.

Окрему увагу варто приділити історичним об’єктам, таким як замки, укріплення або інші фігури, що мають історичне значення. Як і в попередньому правилі, ці фігури або об’єкти можуть зображуватися в родовій символіці лише за наявності прямого зв’язку. Наприклад, походження від власників того чи іншого замку, маєтку. Також це стосується і конкретних кораблів, укріплень, географічних об’єктів.

Якщо вивчити структуру фамільного герба, то можна відзначити, що щит і шолом є одними з обов’язкових атрибутів цього символу. Крім величезного розмаїття форм у щитів, почесних фігур і видів поділу на поля, існує низка обмежень, пов’язаних із цим атрибутом. Наприклад, суворо регламентовані пропорції довжини і ширини щита, співвідношення і розташування його полів. Тому не можна в точності зобразити реально існуючий щит того чи іншого воїна. Це стосується і шолома, який також має безліч різновидів. Не можна зображати шоломи архаїчного типу, зокрема шоломи історичних особистостей. Сам же тип шолома залежить від багатьох чинників: титул, статус, заслуги тощо. Найчастіше можна зустріти давньоруський і європейський (зокрема, західноєвропейський) тип шолома, а в стародавніх гербах ще й турнірний. Крім цього, величезне значення приділяється положенню шолома, кількості решіток, матеріалу, оздобленню, положенню забрала і додатковим елементам.

Більшість геральдичних законів було створено багато століть тому, тому в них природно не згадується технологічний прогрес і новітні винаходи. Проте геральдика розвивається і донині, тому існує список сучасних символів, як атом або молекули, які можна зустріти на територіальних, рідше – родових гербах. Однак, якщо на гербах регіонів, навчальних закладів чи компаній допускається зображення унікальних негеральдичних символів (як-от ендеміки регіону, технологічні досягнення компанії, наукові напрями навчальних закладів тощо), то в родових гербах використовується певний список символів. Для виняткових випадків передбачено особливе місце в полі щита, де можна зобразити негеральдичний елемент, якщо він тісно пов’язаний з армігером.

Герб вважається відображенням заслуг і винятковості роду, уособленням статусу, принципів і досягнень. Тому в гербі необхідно зображати лише ті елементи, які безпосередньо стосуються армігера та його родини. Адже цей символ – це спадщина для майбутніх поколінь, що поєднує в собі Ваші цінності, ідеї та напуття нащадкам.